Інформація станом на 22.05.2019

Яблучненська сільська рада

Адреса:  42846, Сумська область, Великописарівський район, село Яблучне, вул. Шкільна, 5

Час роботи: понеділок – четвер з 8-00год до 17-15год.

                         п’ятниця – з 08-00год. до 16-00 год.

                         перерва на обід – з 12-00 год. до 13-00 год.

                         вихідний – субота, неділя.

Поштовий індекс:  42846.

Контактні телефони: (0257) 56-7-35, (0257) 56-7-31.

E – mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Староста – Гученко Павло Васильович.

Закріплені за сільською радою депутати районної ради: Цехмістро В.В., Вінник Ю.Д.

Повна назва адміністративного центру:

Селище Яблучне, Великописарівського району, Сумської області.

Кількість населення: 965 осіб

До складу  селищної ради входять: село Яблучне, село Веселе, село Майське.

Основні історичні віхи в розвитку села:

Перша відома з документів згадка про Яблучне припадає на 1699 рік. Яблучне під цим роком згадується не як село, а тільки хутір, який отримав свою назву.

У 1705 році хутір одержує велике поповнення населення за рахунок переселенців з якогось іншого місця.

У 1705 році в Яблучному було побудовано першу церкву. Жителі села брали участь в бойових діях проти шведської армії Карла ХІІ. У період Вітчизняної війни 1812 року багато яблучан не повернулося додому віддавши своє життя на полях жорстоких битв.

Селяни Яблучного частково, в перший період, уникнули кріпацької кабали. Вони належали до категорії так званих державних селян і вважалися особисто незалежними. Але життя їх було важким. Селян обкладали важкими грошовими податками і різними повинностями. Культура хліборобства перебувала в примітивному стані, з правічними сохами та дерев'яними боронами. До цього приєдналися часті неврожаї. Тільки з 1756 року по 1799 рік неврожаї повторювались 21 раз. Все це неминуче спричинило зубожіння селян, до катастрофічного занепаду їх господарств не з добра в 1780 році більше 60 яблучан, забравши свої сім'ї, на підводах, запряжених волами, втекли із слободи на «запорізькі дороги».

Серед яблучан були заможні господарі, які мали багато худоби, сільськогосподарський реманент, брали в оренду землю і користувались найманою силою. Ці господарі ставили млини, будували олійниці, а пізніше в ХХ столітті, відправляли чумацькі валки за сіллю в Крим.

Стан писемності населення красномовно характеризується хоча б тим, що навіть у післяреформений період волосний старшина Яблучного замість власного підпису ставив на паперах саму печатку.

Економічний та культурний розвиток покращився у зв'язку з будівництвом залізниці Люботин-Ворожба-Суми, рух на якій офіційно відкритий 8 січня 1878 року. Біля Яблучного з’явилась залізнична станція Спіцин.

У 1899 році у Яблучному було вже більше двох з половиною тисяч чоловік. У селі відбувалися щотижневі базари й кілька ярмарків на рік. У заможних селян з'явилися молотарки й інші сільськогосподарські машини, почав працювати паровий млин.

На межі ХХ сторіччя земство побудувало нову типову двокомплектну школу. Тоді ж було відкрито земську дільничну лікарню.

У 1923 році створюється в селі Яблучне комуна імені Боровського. Комуна мала на той час 340 га землі, з тягла — 4 пари волів, 8 коней, 1 жеребця-рисака, паровий млин. У 1928 році комуна одержала 2 трактори Фордзон-Путіловець, спорудили інкубаторську станцію. У 1930 році земельна площа комуни імені Боровського збільшилась до 580 га, відкрилась загальноосвітня початкова школа, взимку працювала політшкола. Навесні 1930 року розпочався в селі примусовий вступ до колгоспів, а восени цього ж року організаційно оформили такі артілі: ім. Молотова, «Червоний боєць», ім. 8 Березня, «Червона зоря», «Соціалістична перебудова», «Ленінський шлях», «Перемога», ім. Ворошилова.

В 1952 році почався процес об'єднання колгоспів. П'ять артілей об'єдналися в одну артіль ім. Хрущова. Головою обрали М'язя О. О. За роки його головування було споруджено електричну станцію (1954 рік), відкрито нові магазини, цегляний завод. В лісі знаходилися будинки для відпочинку колгоспників. Працював в колгоспі інкубатор, був ситроцех, маслозавод. В селі працювала власна хлібопекарня та теплиця. Було відкрито музичну школу, випускалася газета «Вперед».

В 1974 році школярі розпочали навчання в новій двоповерховій школі.

В квітні 2000 року на базі колишнього колгоспу створено товариство з обмеженою відповідальність агрофірму «Яблучне», яка у жовтні 2009 року переходить до ПАФ «Подоляка» шляхом приєднання.

Керівники установ, організацій, що розташовані на території  ради:

Ковака Лідія Володимирівна -  директор Яблучненської ЗОШ І-ІІІ ст.

Пугач Антоніна Миколаївна -  завідувач дошкільного навчального закладу «Струмочок».

Сиротенко Надія Іванівна - директор сільського будинку культури.

Загорулько Інна Володимирівна -  фельдшер сільської лікарської амбулаторії.

Козачок Любов Миколаївна -  завідувач сільською бібліотекою.

Артеменко Віта Михайлівна - завідувач філії поштового зв’язку.

Романенко Іван Максимович -  завідувач філії музичної школи. 

Керівники агроформувань на території ради та площі орендованих підприємствами земель:

ПАФ «Подоляка» Титаренко Руслан Анатолійович -461,1408 га

ФГ «Апіс» Мороз Іван Михайлович – 116,9120 га

ФГ «Сейм» Гавриленко Юрій Олександрович

ФГ «Маяк» Костенко Олексій Іванович – 32,76928 га

ФГ «Фортуна Подоляка» Подоляка Марина Олексіївна – 28,3836 га

 Реалізація Закону України «Про очищення влади»

Розпорядження голови Яблучненської сільської ради від 23.02.2016 № 8-ОД "Про проведення перевірки відомостей щодо застосування заборон, передбачених Законом України "Про очищення влади"