Яблучненська сільська рада
Інформація станом на 22.05.2019
Яблучненська сільська рада
Адреса: 42846, Сумська область, Великописарівський район, село Яблучне, вул. Шкільна, 5
Час роботи: понеділок – четвер з 8-00год до 17-15год.
п’ятниця – з 08-00год. до 16-00 год.
перерва на обід – з 12-00 год. до 13-00 год.
вихідний – субота, неділя.
Поштовий індекс: 42846.
Контактні телефони: (0257) 56-7-35, (0257) 56-7-31.
E – mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Староста – Гученко Павло Васильович.
Закріплені за сільською радою депутати районної ради: Цехмістро В.В., Вінник Ю.Д.
Повна назва адміністративного центру:
Селище Яблучне, Великописарівського району, Сумської області.
Кількість населення: 965 осіб
До складу селищної ради входять: село Яблучне, село Веселе, село Майське.
Основні історичні віхи в розвитку села:
Перша відома з документів згадка про Яблучне припадає на 1699 рік. Яблучне під цим роком згадується не як село, а тільки хутір, який отримав свою назву.
У 1705 році хутір одержує велике поповнення населення за рахунок переселенців з якогось іншого місця.
У 1705 році в Яблучному було побудовано першу церкву. Жителі села брали участь в бойових діях проти шведської армії Карла ХІІ. У період Вітчизняної війни 1812 року багато яблучан не повернулося додому віддавши своє життя на полях жорстоких битв.
Селяни Яблучного частково, в перший період, уникнули кріпацької кабали. Вони належали до категорії так званих державних селян і вважалися особисто незалежними. Але життя їх було важким. Селян обкладали важкими грошовими податками і різними повинностями. Культура хліборобства перебувала в примітивному стані, з правічними сохами та дерев'яними боронами. До цього приєдналися часті неврожаї. Тільки з 1756 року по 1799 рік неврожаї повторювались 21 раз. Все це неминуче спричинило зубожіння селян, до катастрофічного занепаду їх господарств не з добра в 1780 році більше 60 яблучан, забравши свої сім'ї, на підводах, запряжених волами, втекли із слободи на «запорізькі дороги».
Серед яблучан були заможні господарі, які мали багато худоби, сільськогосподарський реманент, брали в оренду землю і користувались найманою силою. Ці господарі ставили млини, будували олійниці, а пізніше в ХХ столітті, відправляли чумацькі валки за сіллю в Крим.
Стан писемності населення красномовно характеризується хоча б тим, що навіть у післяреформений період волосний старшина Яблучного замість власного підпису ставив на паперах саму печатку.
Економічний та культурний розвиток покращився у зв'язку з будівництвом залізниці Люботин-Ворожба-Суми, рух на якій офіційно відкритий 8 січня 1878 року. Біля Яблучного з’явилась залізнична станція Спіцин.
У 1899 році у Яблучному було вже більше двох з половиною тисяч чоловік. У селі відбувалися щотижневі базари й кілька ярмарків на рік. У заможних селян з'явилися молотарки й інші сільськогосподарські машини, почав працювати паровий млин.
На межі ХХ сторіччя земство побудувало нову типову двокомплектну школу. Тоді ж було відкрито земську дільничну лікарню.
У 1923 році створюється в селі Яблучне комуна імені Боровського. Комуна мала на той час 340 га землі, з тягла — 4 пари волів, 8 коней, 1 жеребця-рисака, паровий млин. У 1928 році комуна одержала 2 трактори Фордзон-Путіловець, спорудили інкубаторську станцію. У 1930 році земельна площа комуни імені Боровського збільшилась до 580 га, відкрилась загальноосвітня початкова школа, взимку працювала політшкола. Навесні 1930 року розпочався в селі примусовий вступ до колгоспів, а восени цього ж року організаційно оформили такі артілі: ім. Молотова, «Червоний боєць», ім. 8 Березня, «Червона зоря», «Соціалістична перебудова», «Ленінський шлях», «Перемога», ім. Ворошилова.
В 1952 році почався процес об'єднання колгоспів. П'ять артілей об'єдналися в одну артіль ім. Хрущова. Головою обрали М'язя О. О. За роки його головування було споруджено електричну станцію (1954 рік), відкрито нові магазини, цегляний завод. В лісі знаходилися будинки для відпочинку колгоспників. Працював в колгоспі інкубатор, був ситроцех, маслозавод. В селі працювала власна хлібопекарня та теплиця. Було відкрито музичну школу, випускалася газета «Вперед».
В 1974 році школярі розпочали навчання в новій двоповерховій школі.
В квітні 2000 року на базі колишнього колгоспу створено товариство з обмеженою відповідальність агрофірму «Яблучне», яка у жовтні 2009 року переходить до ПАФ «Подоляка» шляхом приєднання.
Керівники установ, організацій, що розташовані на території ради:
Ковака Лідія Володимирівна - директор Яблучненської ЗОШ І-ІІІ ст.
Пугач Антоніна Миколаївна - завідувач дошкільного навчального закладу «Струмочок».
Сиротенко Надія Іванівна - директор сільського будинку культури.
Загорулько Інна Володимирівна - фельдшер сільської лікарської амбулаторії.
Козачок Любов Миколаївна - завідувач сільською бібліотекою.
Артеменко Віта Михайлівна - завідувач філії поштового зв’язку.
Романенко Іван Максимович - завідувач філії музичної школи.
Керівники агроформувань на території ради та площі орендованих підприємствами земель:
ПАФ «Подоляка» Титаренко Руслан Анатолійович -461,1408 га
ФГ «Апіс» Мороз Іван Михайлович – 116,9120 га
ФГ «Сейм» Гавриленко Юрій Олександрович
ФГ «Маяк» Костенко Олексій Іванович – 32,76928 га
ФГ «Фортуна Подоляка» Подоляка Марина Олексіївна – 28,3836 га
Реалізація Закону України «Про очищення влади»